Жіноча безплідність: ступеня тяжкості та лікування

Один із найстрашніших діагнозів для сімейних пар – безпліддя. Згідно зі статистикою, кожна 7 пара у світі не може завести дитину з цієї причини. У 45% випадків вагітність не настає через збої організму жінки.

У медицині термін «безпліддя» означає нездатність пари зачати дитину за умови, що обидва партнери перебувають у репродуктивному віці та мають регулярні незахищені статеві контакти. Які причини цієї хвороби і чи можна з нею боротися?

Причини

Чинники, через які розвивається безплідність, можуть бути різними. Жінки навіть не підозрюють, що займаючись повсякденними справами, можуть завдавати непоправної шкоди своєму здоров'ю.

До безпліддя наводить:

• Відсутність менструації (аменорея).
• Відсутність виходу яйцеклітини із фолікула яєчника (ановуляція).
• Надлишок гормону пролактину (гіперпролактинемія).
• Убогість місячних (олігоменорея).
• Наявність у жінки онкологічних захворювань.
• Уроджені патології статевих органів.
• Спайки маткових труб.
• Порушення кровопостачання органів малого тазу.
• Порушення психічного здоров'я.
• Хвороби яєчників (дисфункція, полікістоз).
• Ендометріоз.
• Патології, спричинені переохолодженням.
• Шкідливі звички (зловживання алкоголем, курінням, наркотиками).
• Венеричні захворювання.
• Стреси.
• Вік жінки.

Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), можуть перешкодити настанню вагітності. У цьому випадку потрібно розпочати лікування цих хвороб, а потім переходити до відновлення репродуктивної функції. Сучасна медицина та фармація дозволяють легко вирішити цю проблему.

Слід звернути увагу до такий чинник, як вік жінки. Після 30 років зменшується можливість завагітніти - це пов'язано зі зменшенням кількості якісних яйцеклітин, і зі зміною гормонального фону.

Постійні стреси дуже негативно впливають на жіноче здоров'я та на репродуктивну функцію.

Ступені

Безпліддя може бути і у жінок, і чоловіків. Також він може бути комбінованим, для якого характерна імунологічна несумісність сімейної пари.

У класифікації безпліддя виділяють 3 ступені у жінок:

1. Безпліддя 1 ступеня. Діагностується у жінок, які раніше не мали дітей, і протягом року регулярного статевого життя вагітність не настала.
2. Безпліддя 2 ступеня. Цей діагноз ставиться тим дівчатам, які раніше мали можливість народити малюка (вагітність вже наставала), але на момент звернення до лікаря її втратили.
3. Безпліддя 3 ступеня – це самостійне захворювання. Воно має супроводжувати інші, серйозніші хвороби, найчастіше, хронічні захворювання органів репродуктивної системи.

Якщо жінка вже має досвід зачаття і виношування дітей, але з якоїсь причини повторне зачаття не відбувається, можна підозрювати безпліддя 2 ступеня. При цьому також важливим є дотримання таких умов, як здоровий партнер, регулярність відносин.

Щоб позбутися безпліддя, потрібно лікувати причину, початкову недугу.

1 ступінь

Безпліддя першого ступеня, що це таке? У жінки його можна підозрювати лише у випадку, якщо її партнер здоровий та здатний до зачаття. Такий діагноз ставить лікар при спробах завагітніти щонайменше рік, причому шляхом незахищеного статевого контакту хоча б по 2 рази на тиждень. Але тільки в цій ситуації обов'язково слід виключити будь-які венеричні захворювання чи запальні процеси.

Безпліддя 1 ступеня може бути зумовлене генетичними аномаліями розвитку органів статевої системи:

1. Непрохідність маткових труб.
2. Порушення будови цервікального каналу піхви і т.д.
3. У поодиноких випадках може бути недорозвинена матка або спостерігатися її відсутність.
4. Аборт.
5. Також причиною може стати розвиток патології, наприклад міоми, ерозії шийки, кісти.

Нині досить поширена проблема ожиріння. І це одна із вагомих причин того, що пара не може завести дитину. Надлишок жиру призводить до порушення гормонального фону та порушення менструального циклу.

Іноді подібні проблеми вдається вирішити хірургічним шляхом - тоді після періоду реабілітації жінка знаходить здатність до зачаття. Але в деяких випадках виправити ситуацію виявляється неможливо.

2 ступінь

Безпліддя 2 ступеня розвивається часто у віці 30 років. Але така доля може спіткати і молодшу жінку. Причиною цього може бути:

• Травма області промежини (родова, операційна).
• Перенесені запальні захворювання сечостатевої системи (наприклад, аднексит, ендометріоз). Подібні проблеми можна вирішити при своєчасному зверненні до лікаря.
• Збої у роботі щитовидної, путуїтарної, надниркової залози.
• Здатність завагітніти може знизитися або зникнути зовсім, якщо попередні вагітності переривалися штучно (аборт). Аборти призводять до дисбалансу гормонального тла, спайкового процесу.
• Іноді організмом дівчини виробляються звані антиспермальні речовини, тобто антитіла, які пригнічують сперму.
• Неправильний спосіб життя також негативно впливає на здатність дівчини завагітніти.

Іноді лікарям доводиться говорити про «ідеопатичну безплідність» – нездатність до зачаття з невідомої причини, але такі випадки трапляються вкрай рідко.

Діагностика

Постановка діагнозу "безпліддя" передбачає безліч етапів досліджень.

Перший і обов'язковий етап – відвідування лікаря гінеколога:

1. Проводиться збір анамнезу (даних про пацієнтку, її спосіб життя, хвороби і т. д.).
2. Обов'язковий пункт – первинний огляд. Досвідченим оком лікар аналізує зовнішній вигляд статевих органів, ступінь оволосіння (показник гормональної активності), тип статури пацієнтки. Також пальпує на предмет ущільнень та відхилень, оглядає родові шляхи, виключає аномалії, які можна таким чином виявити.

Другий етап – це проведення функціональних тестів, які показують стан гормонального тла, характер овуляції:

1. Цервікальний індекс. При його встановленні в системі балів оцінюють якість цервікального слизу (консистенція, густота, прозорість тощо). Цей слиз є індикатором рівня естрогенів (жіночих статевих гормонів) в організмі.
2. Основна температура. Будується графік щоденних змін температури у прямій кишці (вона є явним показником овуляторної активності). При аналізі цього графіка можна судити, чи відбуваються овуляції у пацієнтки.
3. Посткоїтальний тест. Це аналіз, при якому оцінюють характер поведінки сперматозоїдів при взаємодії з слизом шийки. У нормі слиз має речовину, яка активує сперматозоїди, робить їх рухливими. Але в умовах патології безплідність 1 ступеня може бути обумовлена ​​імунним неприйняттям сперматозоїдів.

На додаток до тестів лікар дає направлення на аналізи, спрямовані на виявлення та підрахунок рівня гормонів у крові та сечі. Ці гормони:

• Прогестерон.
• Пролактін.
• Фолікулостимулюючий і лютеїнізуючий гормони.
• Гормони щитовидної залози.
• Обов'язкові також аналізи на венеричні захворювання та ЗПСШ.

Існують апаратні методи діагностики, такі як:

1. Ультразвукове дослідження.
2. Гістеросальпінгографія (обстеження матки та фалопієвих труб).
3. Кольпоскопія (дослідження просвіту піхви).

Іноді вдаються до лапароскопії та гістероскопії – хірургічних методів діагностики черевної порожнини та матки відповідно.

Лікування

Коли пройдено всі етапи обстеження та встановлено діагноз безпліддя 2 ступеня (або 1), лікар призначає лікування, яке залежить від першопричини захворювання, оскільки їх безліч.

При призначенні лікування ступеня безплідності ролі не відіграють – важлива лише причина, усунувши яку можна дати можливість жінці завагітніти. Тобто, якщо проблема криється в спайковому процесі маткових труб, потрібно усунути спайки - тоді просвіт відкриється, яйцеклітина зможе досягти матки.

Залежно від причини хвороби лікування може бути медикаментозним чи хірургічним. Сучасні медичні техніки дозволяють виконувати операції через 3 невеликі розрізи за допомогою спеціального апарату – лапароскопа. При цьому реабілітація відбувається дуже швидко.

Якщо проблема в імунологічному неприйнятті матковим слизом сперматозоїдів, то допомогти пацієнтці можна за допомогою внутрішньоматкової інсемінації. Також можна "допомогти" сперматозоїдам досягти матки, штучно транспортувавши їх туди в амбулаторних умовах.

При серйозних порушеннях, виправити які немає можливості, або невідомих причин хвороби може бути запропоновано штучне запліднення. Інший варіант - використання донорських яйцеклітин або сурогатне материнство.

Профілактика

Незважаючи на те, що багато факторів, що призводять до безплідності або генетичні, або просто неконтрольовані, дівчина багато в чому може уберегти себе від страшного діагнозу в майбутньому. Варто лише дбати про своє здоров'я та пам'ятати кілька правил:

• Розумний вибір статевих партнерів, контрацепція (щоб виключити ЗПСШ).
• Відмова від куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин (вони впливають на якість яйцеклітин).
• Підбір одягу за погодою, щоб уникнути переохолодження.
• Застосування методів застереження небажаної вагітності (щоб не довелося робити аборт).

Такий діагноз, як "безпліддя" - це не вирок. Сучасна медицина далеко пішла вперед, і з'явилося багато способів боротися з цією проблемою.