Тест на толерантність до глюкози під час вагітності: навіщо його проводять, що показує
Будь-яка вагітність супроводжується змінами у процесах вуглеводного обміну, найбільш значущим серед яких є зниження чутливості тканин до інсуліну – інсулінорезистентність. Організму здорової жінки вдається впоратися із цими змінами, підтримувати рівень глюкози в крові у межах нормальних значень. У разі наявності у жінки деяких факторів ризику інсулінорезистентність підвищується значно, розвивається інсулінова недостатність, що стає причиною підвищення концентрації глюкози в крові.
Гіперглікемія у вагітних, що виникла вперше саме в цей період їхнього життя, позначається як гестаційний цукровий діабет. Як правило, він не супроводжується якоюсь зовнішньою симптоматикою, проте може завдати безліч неприємностей і матері, і плоду. Щоб не пропустити цей стан, жінкам на початку ІІІ триместру вагітності лікарі рекомендують здати особливий аналіз – тест на толерантність до глюкози (пероральний глюкозотолерантний тест, ГТТ). Саме про цей метод дослідження і йтиметься у нашій статті.
Алгоритм діагностики порушень вуглеводного обміну під час вагітності
Коли жінка стає на облік з приводу вагітності, гінеколог призначає їй всебічне обстеження, зокрема аналіз крові на рівень цукру (глюкози).
Це дослідження проводиться натще (протягом попередніх 8 годин жінці не можна приймати їжу, воду пити можна стільки, скільки хочеться). Як правило, лаборант оцінює концентрацію глюкози у венозній крові. Для вагітної нормою значення цього показника менше 5.1 ммоль/л. Якщо рівень цукру у венозній плазмі натще становить понад 5.1 ммоль/л, жінці виставляють діагноз «гестаційний цукровий діабет». Звичайно, це справедливо тоді, якщо до вагітності у жінки проблем із вуглеводним обміном не було, значення цукру в крові перебували в межах норми.
У разі коли при первинному дослідженні визначається концентрація цукру в крові більше 7.8 ммоль/л, це свідчить про маніфестне (тобто існувало, ймовірно, і до вагітності, але вперше діагностоване саме в цей період).
Жінкам, у яких на початкових термінах вагітності порушення обміну вуглеводів не були діагностовані, у терміні 24-28 тижнів (але не пізніше за 32) призначають пероральний глюкозотолерантний тест. В окремих випадках він може бути рекомендований жінці відразу при постановці її на облік.
Чи потрібна підготовка до дослідження
Протягом 3 днів до запланованого дослідження вагітної необхідно дотримуватись звичайного режиму харчування. Не можна обмежувати вуглеводи – це спотворить результати, і діабет, навіть якщо він є, не буде виявлений. Звичайно, вживати цілеспрямовано одні булочки теж не слід - рекомендована кількість вуглеводів на добу становить 150-200 г.
Також слід дотримуватись адекватного питного режиму (обмежувати організм у воді забороняється) та виключити інтенсивні фізичні навантаження.
Чи варто згадувати про те, що курити та вживати алкоголь протягом доби до дослідження теж не можна? Адже вагітній і так категорично протипоказано! На жаль, не всі жінки дотримуються рекомендацій лікаря, тому акцентуємо вашу увагу на тому, щоб отримати достовірні результати ГТТ, слід відмовитися від шкідливих звичок хоча б за 24 години до нього.
На рівень цукру в крові можуть впливати деякі лікарські препарати (залізовмісні, вітаміни, гормони, бета-блокатори та інші). Жінці слід повідомити лікаря, які ліки вона вживає. Він порекомендує або зробити перерву в лікуванні, або врахує при інтерпретації результатів аналізу, що в організмі пацієнтки є препарат. Самовільно, без відома фахівця припиняти прийом призначених медикаментів не слід.
Методика проведення дослідження
Включає 3 етапи:
- О 8-10 годині ранку лаборант бере у пацієнтки деяку кількість венозної крові та визначає концентрацію в ній глюкози (натще). Якщо вона дорівнює менше 5.1 ммоль/л, тест продовжують, якщо більше за цей рівень – виставляють діагноз гестаційного або вперше виявленого цукрового діабету і припиняють тест. У випадках, коли з якоїсь причини відразу визначити концентрацію цукру не вдається, дослідження все ж таки продовжують, доводячи до кінця.
- Жінка протягом 5 хвилин випиває розчин глюкози (75 мг сухої глюкози плюс 200-250 мл чистої теплої води). Не всім цей напій приємний, оскільки має дуже солодкий, нудотний смак. Не слід пити його залпом, достатньо буде лише кілька ковтків на хвилину. Після того, як розчин глюкози прийнятий, вагітна засікає 2 години, протягом яких їй слід сидіти або навіть краще! лежати.
- Після двох годин лаборант повторно бере кров з вени і визначає в ній концентрацію глюкози. Іноді дослідження проводять через 1 та 2 години після навантаження глюкозою. Якщо діагноз можна виставити вже на підставі результатів аналізу крові, взятої за годину, тест завершують.
Верифікаційною ознакою гестаційного цукрового діабету є значення глюкози через 2 години після навантаження 7.8 ммоль/л.
Тобто тест толерантності до глюкози показує, як організм вагітної жінки справляється з таким непростим завданням, як засвоєння глюкози. Він допомагає виявити приховані порушення обміну вуглеводів, ті, які, здавалося б, протікають безсимптомно, але водночас шкодять і жінці, і плоду.
Чи небезпечний для вагітної глюкозотолерантний тест
75 г безводної глюкози – це зовсім небагато. Шкоди жінці така кількість цукру, безперечно, принести не може. Отже, це абсолютно безпечне дослідження, до цукрового діабету воно, будьте певні, не приведе! У той же час ГТТ – вкрай важливий тест, наслідком відмови від якого можуть стати серйозні ускладнення в обох – і з боку матері, і плода.
У деяких клінічних ситуаціях проведення його не рекомендовано через неінформативність. Протипоказаннями є:
- (гестоз) вагітних – нудота, блювання;
- гострі інфекційної чи неінфекційної природи; запальні захворювання;
- у стадії загострення;
- демпінг-синдром (прискорена евакуація їжі з кукси шлунка в кишечник після резекції шлунка; супроводжується порушенням обміну вуглеводів);
- суворий постільний режим жінки.
До якого лікаря звернутися
Тест толерантності до глюкози призначає лікар-гінеколог, який спостерігає за вагітністю. У разі виявлення порушень вуглеводного обміну пацієнтка направляється на консультацію до ендокринолога.
Висновок
Пероральний глюкозотолерантний тест – це метод діагностики, що дозволяє виявити порушення процесів обміну вуглеводів в організмі вагітної жінки, оцінити адекватність засвоєння глюкози. Проводять його всім вагітним у терміні 24-28 тижнів, а в окремих випадках і раніше – у І триместрі. Суть дослідження полягає в тому, що жінка натщесерце здає аналіз крові на цукор, потім випиває розчин глюкози і через 2 години знову здає кров. На підставі результатів динаміки концентрації рівня глюкози лікар визначає, що пацієнтка здорова або діагностує у неї гестаційний (виник на тлі вагітності) або маніфестний цукровий діабет.
Якщо гестаційний цукровий діабет таки виявлено, жінку ставлять на диспансерний облік, призначають їй насамперед дієту та помірну фізичну активність (мінімум по 20 хвилин тричі на тиждень). При неефективності вищезазначених заходів рекомендують хворий. при цій патології не застосовуються.
Через 1,5-2 місяці після пологів пацієнтку обстежують повторно. При нормальній глікемії повторюють обстеження щорічно, при виявленні порушеної толерантності до глюкози – щокварталу.