Психологія дівчаток 10 років

10 років для дівчинки (та й для хлопчика) це не лише «кругла» дата, а й початок кризового пубертатного періоду. Це час, пов'язаний з величезною кількістю емоційних реакцій (переважно негативних, оскільки більша частина їх спровокована нерозумінням свого стану).

Дівчинка у 10 років переходить від дитинства до підліткового віку

Вікові особливості

Більшість змін у віці 10 - 11 років відбувається на гормональному рівні, також змінюється психологія. У поведінці з'являється певна самостійність, поступово зникає виняткова залежність від мами та тата. Кожен з батьків повинен поставитися до цього з розумінням і прийняти той факт, що у дитини є потреба у спілкуванні поза домом та інтереси, на які вона може витрачати свій особистий час (а їм дитина повинна обов'язково мати у своєму розпорядженні).

Дівчатка у 10 років починають відчувати себе дівчатами

Спроби надмірно контролювати коло спілкування і діяльність дівчинки, що дорослішає, може обернутися:

1. Бунтом, явною демонстрацією непокори (супроводжується злістю, агресією, бажання діяти «всупереч» виливається в по-справжньому нерозумні та небезпечні для життя та здоров'я рішення).
2. Байдужістю (ігнорування всіх вимог матері та батька).
3. Умовною смиренністю, яка зникає, як тільки дитина опиняється поза увагою батьків (супроводжується брехнею та розвитком недовіри до оточуючих).
4. Справжня покірність (супроводжується падінням самооцінки, відсутністю ініціативи, схильністю до саморуйнування).

Цілком покірна поведінка небезпечна вихованням безвільної особистості

У кожному індивідуальному випадку одна з цих тактик поведінки є переважною, але в цілому вони можуть чергуватись між собою. Це з мінливістю емоційного стану, що притаманно дівчинки у віці 10 - 11 років. Хвилюватися з приводу такої нестабільності не слід, потрібно лише по можливості показати, що ви готові зрозуміти свою дитину, якщо вона захоче з вами порозумітися або вирішить обговорити свій стан.

Особливості виховання

Трапляється, що маючи добрий намір виростити «пристойну людину», батьки виховують свою дитину в умовах численних «повинен» і категоричної «ні», яка не підкріплюється жодними поясненнями. Наявність таких безпідставних (з погляду дітей) заборон дуже важко переноситься особистістю, що дорослішає, оскільки пізнавальні процеси все ще активні, бажання досліджувати навколишній світ – теж і просто батьківська незгода вже недостатній аргумент, щоб зупинятися.

Не слід спиратися лише на заборони

Запам'ятайте: пояснюйте дитині свої рішення.

Неважливо, дівчинка це або хлопчик – якщо ваші діти знають, чому ви чекаєте від них певних дій, вони набагато уважніші до ваших прохань. Говоріть з ними про наслідки можливих провин. Не про покарання, а про те, чим провина обернеться особисто для них.

Як правильно вести діалог

Потрібно вміти розмовляти з дитиною 10 – 11 років. Ніколи не тисніть на свій вік, і не кажіть, що ви «краще знаєте». Якщо знаєте, то поясніть, якщо переживаєте, скажіть. Покажіть дитині, що ви не просто батько, авторитетне, що має владу, але й любляча людина, яка переживає і намагається вберегти від біди.

Якщо ви вважаєте, що це і так зрозуміло, то велика ймовірність, що ви не маєте рації. Промовляйте свої причини, своє ставлення. Але будьте готові, що навіть вислухавши вас, дитина надійде по-своєму. Це неминуче, він здобуває свій досвід. Цілком можливо, що ви розлютиться з цього приводу - це природно, але обов'язково потрібно пояснити, що причина вашої агресії не в тому, що дитина сама по собі погана і неслухняна, а у ваших переживаннях за його життя і здоров'я.

Потрібно навчитися розмовляти з дитиною

Також, у процесі спілкування годі було порівнювати дітей зі своїми братами і сестрами, чи з чужими дітьми. Це змушує їх знецінювати себе та сумніватися у своїх здібностях. Тим більше, не потрібно на них кричати.

Зрозумійте: саме у здатності контролювати себе та проявляється дорослість.

Тут немає на увазі, що доросла людина – це робот. Звичайно, всі ми відчуваємо емоції, але саме в міру дорослішання здобувається навичка самоконтролю. Не можна вимагати подібного до дитини, але можна подати йому приклад.

Похвала

Порівнювати дітей із кимось не можна у негативному, а й у позитивному плані.

Помилки батьків у вихованні

Тобто сказати «Ти красива (розумна, добра і так далі)» буде правильно, а варіант «Ти красива (розумна, добра), як…» - помилково. По-перше, у дітей за такого порівняння може виникнути відчуття, що вони унікальні, не цінні як така. По-друге, є ризик, що виникне прагнення у всьому наслідувати тієї іншої особистості, яку вони виявилися схожі, що знову веде до втрати індивідуальності.

Неповні сім'ї

У неповних сім'ях особлива обстановка і, якщо дівчинка живе з татом, бажано переконатися, що вона має старшу «подругу» (бабуся, тітку, няню), яка саме зі своєї, жіночої позиції допоможе у вирішенні певних питань. Якщо ви виконуєте таку наставницьку роль, то поставтеся до неї з усією серйозністю, не розголошуйте довірених вам секретів і не висміюйте поки що незрілі рішення своєї підопічної.

Неповна сім'я потребує особливого ставлення до дитини

Цілком можливо, що дівчинка в 10 років не наважиться обговорити якусь із проблем, що її хвилюють, тому слід обережно «промацати» обстановку, ненароком торкаючись «складних» тем і відзначаючи для себе реакцію. Страх обговорення пов'язаний з острахом показати свою непоінформованість, дурість чи незручність. Якщо ви з'ясували, що саме зачіпає дитину, то можете розповісти щось кумедне про себе на цю тему. Нехай він бачить, що невдачі та безглуздя бувають у всіх, і що заборонених тем для обговорення немає.

Справи по дому

Перш за все, доводиться вчитися розглядати підлітка 10-11 років не тільки як дитину, але і як людину, яка бажає приймати рішення самостійно, незважаючи на те, що про нього скажуть чи подумають. Можливо, що виконання домашніх обов'язків він розглядатиме не як об'єктивно необхідну дію, а як акт підпорядкування чужій волі.

Обговоріть з майбутньою господаркою те, що ви не в силах встигнути все по дому і розумно буде (якщо вона вже досить доросла) розділити з нею турботи. Відведіть їй свою «територію,» яку вона відповідатиме, доручіть їй певний (але суворо обмежений) перелік справ, які у її ведении.

У 10 років дівчинка повинна самостійно прибирати свою кімнату

Увага: якщо ваша дитина має окрему кімнату, то не потрібно намагатися контролювати процес, якість та частоту наведення в ній порядку.

Краще натомість:

• Тримати гаразд свою кімнату (подавати особистий приклад).
• Обговорювати наслідки такої недбайливості (виникнення алергічних реакцій та часті хвороби через надлишок пилу та поганої гігієни, поява у одягу неприємного запаху на який можуть погано реагувати однокласники).
• Вміти виявляти помірно-позитивну реакцію на те, що дочка все-таки взялася за прибирання (бурхливі захоплення, як і ігнорування, можуть стати причиною негативного ставлення підлітка до досвіду господарювання).

Якщо дочка 10 років виконує щось поза регламентованим переліком, то обов'язково відзначте те, наскільки сильно вона вам допомогла, адже це не входить до її обов'язків, і вона витратила вільний особистий час на турботу про сім'ю та домашні справи.

Спільний відпочинок

На думку більшості батьків, сучасна дитина до 10 років не цікавиться нічим, крім телефонів, ігор та прогулянок. Але винні в цьому не діти, які найчастіше на протязі тривалого часу надані самі собі. У них немає не тільки звички, але навіть одиничного досвіду інших варіантів проведення часу. Подаруйте йому такий досвід, займіться чимось разом, домовтеся, що на один день (або хоча б на кілька годин) ви разом відкладете телефон, телевізор, комп'ютер і займіться чимось іншим.

Спільні прогулянки та відпочинок дуже зближують

Це не обов'язково має бути «корисне» дозвілля, можна й подуріти, але по-особливому. Практикуйте спільну творчу діяльність.

Але! Завжди будьте готові, що дитина не погодиться з вашою пропозицією. Йому потрібно вміти самому пофантазувати, спробуйте домовитись. Можна чергувати дні, коли заняття планує вашу дитину, а коли ви самі. Не намагайтеся коригувати її плани під свої потреби, діти відчувають це і можуть серйозно образитися або втратити мотивацію. Але робити розумні зауваження щодо практичних моментів у спокійній формі, що не критикує, можна і навіть потрібно.

Повага

Батьки, які бажають домогтися поваги від своїх нащадків повинні розуміти, що тут діє сила особистого прикладу. Не треба потурати всім капризам дитини, але ставитися до неї шанобливо обов'язково.

У цілому нині, для дівчаток властиво більш тактовне поведінка і більше почуття відповідальності. Вони легше, ніж хлопчики, розуміють чужу точку зору, а отже і поважне (як і співчутливе) ставлення до оточуючих властиво їм більшою мірою.

Психологія

У 10 – 11 років дівчаткам може бути цікава психологія. Підтримайте це захоплення, спробуйте разом розібратися у своєму внутрішньому світі. Читайте відповідну літературу, наштовхуйте дитину на роздуми про свій внутрішній стан. Самопізнання, саморозвиток – це те, що дозволить дитині розвинути впевненість у собі, благополучно соціалізуватися.

Психологічна допомога батьків допоможе дитині розібратися у собі

Як сказала одна дочка своїй мамі на запитання про те, як треба поводитися з дітьми у 10 років: «Будь щирою та природною. І не завантажуй зайвою інформацією».

Висновок

Універсальних законів того, як має виховуватись хлопчик чи дочка у 10-11 років (та й у будь-якому іншому віці) не існує. Просто будьте уважні до своїх дітей. Це насправді окремі особистості, які апріорі нічого вам не винні. Але якщо ви захочете, зможете стати їм надійним другом і прекрасним вчителем. Тоді вони прислухатимуться до вас і допомагатимуть з власної волі, а не з-під палиці, а це, погодьтеся, набагато приємніше.

Схожі матеріали